Головне за день

Росіяни усе активніше наступають на кількох напрямках, при цьому західні партнери радять Україні відтермінувати свій контрнаступ. Що відбувається на фронті, чого нам очікувати від ворога та чи не втомився Захід нам допомагати – в Інтерв’ю на Першому Західному полковник запасу, військовий експерт Олег Жданов.

«Здавати Бахмут не можна»

– Міністерство внутрішніх справ оголосило про формування штурмових бригад, щоб, як пояснили, звільняти Луганськ, Донецьк і Крим. Як розцінюєте цю ініціативу?

– Дуже добра. Вважаю, що це потрібно було робити раніше. Необхідно говорити з людьми про патріотизм, про звільнення територій. Формують вісім бригад «Гвардії наступу». По бригадах буде йти спеціалізація і можна буде собі вибрати до вподоби.

– Після зустрічі «Україна – ЄС» президент Зеленський згадав про Бахмут. Також про нього зазначається в кількох різних звітах, зокрема експерти США радять українцям тягнути час, допоки не прийде нова зброя. А ще наші союзники кажуть про імовірний відхід ЗСУ на готові позиції,  які нібито там вже є. Як ви оцінюєте ситуацію?

– Бахмут доволі добре укріплене місто і там на сьогодні достатньо військ. Думаю, якщо є можливість, – потрібно його утримувати, здавати Бахмут не можна. Тим більше, що у нас є можливість наносити ворогу вогневе ураження. Ті втрати які несе противник – незрівнянні з нашими і дати йому можливість просто зайти в місто, на мій погляд, не можна.

«Наступ розмазаний у часі»

– Чи бачите ви ознаки наступу росіян на Запорізькому напрямку?

– Ні. Вони спробували там наступати, але їм дали відсіч і росіяни відкотилися на висхідні позиції і більше активності там не проявляють. Потрібно розуміти, що на сьогодні у збройних сил РФ вже немає такого наступального потенціалу, як це було у березні чи квітні 2022. Що вони зараз роблять?  На свої збройні сили проєктують тактику ПВК «Вагнер». Теж саме – хвиля за хвилею, в основному в пішому порядку, вони видавлюють наших військових з рубежів. За рахунок чисельності, не зважаючи на великі втрати, росіяни добиваються успіху.

– Інститут вивчення війни каже про те, що Путін, мабуть, знову переоцінив сили своєї армії і тому великий наступ на сході України може передчасно завершитися у сезон весняних дощів і не принести очікуваних результатів. Це так?

– Росіяни будуть намагатися нарощувати наступальні зусилля саме на тих ділянках, де вони зараз це роблять. Вони активізувалися на Лиманському напрямку, давлять на Бахмутському, але як я раніше казав,  того масштабного наступу, який очікуємо, може не відбутися. Він буде розмазаний у часі. А через певний термін вони почнуть знижувати темп наступу, бо така кількість втрат дасться взнаки. Були найманці «зеки», тепер їх змінили регулярні війська, а далі – вже немає кому і кого міняти…

– З тієї інформації, яка є, росіяни хочуть підвищувати темп наступу на Донецькому напрямку, куди підвезли підрозділи СОБР. Це так звані «заградотряди»…

– Не даватимуть можливості втекти з лінії фронту. Лекала бойових дій такі ж як у «Вагнера». Там загороджувальну функцію виконували кадирівці, тут – СОБР, який буде стояти у другій лінії з кулеметами і буде примушувати повернутися на поле бою.

Якщо не зупинимо путіна нині – завтра Захід отримає нового гітлера

– Пане Олеже, впевнені, що й ви бачили заяву очільника ЦРУ Вільяма Бернса, який каже, що наступні 6 місяців будуть вирішальними для України. Путін робитиме ставку на те, що Захід втомиться підтримувати Україну. Як ви розцінюєте таку заяву, і за вашими спостереженнями, які місяці будуть вирішальними для України?

– Думаю, що до квітня буде дуже напружено. Путін буде робити ставку на російський людський ресурс. Це його єдиний козир на сьогодні. Він буде кидати в бій усе більше, і більше людей.

Але судячи з його промови у Волгограді, вважаю, що диктатор трішки «здувся». Згадайте його наради на камеру в бункері з Шойгу і Герасимовим, коли він віддавав накази. Намагався перевести ракетні війська стратегічного призначення в особливий режим чергувань. А зараз?.. Він не перейменував Волгоград в Сталінград, офіційно не оголосив ні війни, ні другої хвилі мобілізації, і лякає Захід тим, що крім танків «у нас є ще дещо», але навіть не називає, що саме…

Що стосується Заходу, то зараз пішло змагання, хто більше дасть зброї. Тільки подивіться, що робиться з танками – вже витягають їх з найвіддаленіших запасників і готові передавати їх нам. Я так розумію, що перша хвиля танків буде у нас десь у березні, а друга – ближче до травня. Це ті, які потрібно відновлювати чи модернізовувати. Паралельно (теж десь у квітні) можемо отримати літаки і ракети. Саме тому і США, і західні партнери у своїх прогнозах відтерміновують наш контрнаступ ближче до літа. До того часу ми будемо проводити оборонну операцію, головною метою якої буде нанести максимальне ураження російським військам. Не думаю, що Захід втомиться. Сьогодні там мають чітке розуміння того, що якщо ми не зупинимо Путіна, то завтра вони будуть мати нового гітлера.

– Почастішали повітряні тривоги, пов’язані з прольотами МіГів у Білорусі. Що там відбувається?

– На жаль, у росіян є можливість там літати, бо Білорусь дозволяє їм це робити. Гадаю, що МіГи  будуть дратувати нас стільки, скільки у них буде палива. Скоріше у росіян там ці літаки порозбиваються чи згорять (вже три літаки так втратили), ніж вони їх заберуть.

«Війна є одним з найкращих часів для реформ чи очищення армії»

– Пане Олеже, як ви оцінюєте зміни у Міноборони України?

– Війна дуже різко відкриває усі недоліки які є, і вона, на мій погляд, є одним з найкращих часів для проведення реформ чи очищення армії. Міністерство оборони оновиться і позбудеться тих недоліків, які було виявлено.

Головнокомандувач повинен керувати військами і вести війну, а в МО має бути менеджер, який здатен вести торгово-економічну діяльність. В першу чергу – це договори, контракти, популяризація ЗСУ, їх забезпечення і таке інше.

Записала Наталка Сохан