Економічна проблема з політичним підґрунтям – Денис Марчук про блокування українського зерна
- Понеділок, 24 квітня 2023
Українське зерно повинно потрапити до африканських країн, які потерпають від голоду. Однак РФ постійно намагається маніпулювати підписаною зерновою угодою. Зараз вони використовують те, що у Туреччині в травні парламентські та президентські вибори. Про вивезення нашого зерна морем та якою є ситуація з сухопутними коридорами – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» заступник голови Всеукраїнської Аграрної ради Денис Марчук.
Експорт зерна дає можливість отримувати валюту
– Росія вже вкотре блокує зерновий коридор на Чорному морі. Чим це загрожує нам і як повинен реагувати світ?
– Однозначно, для України зернова ініціатива і можливість рухатися Чорним морем, експортуючи зерно з Одеси, залишається одним з ключових напрямків, бо понад 60% того збіжжя йде саме з портів. Це дає можливість отримувати Україні валютний виторг; аграріям – реалізовувати збіжжя з зерносховищ, які потрібно вивільнити, бо через кілька місяців буде збір нового врожаю. Тому те, що РФ продовжує створювати проблеми – це не новина. Інше питання, що вони вдаються до радикальніших дій щодо групи, яка займається перевіркою суден.
І усе це відбувалося на фоні блокування з боку Польщі та інших країн транзиту через свою територію експорту, який йде з України. Подібних речей не мало б виникати у контексті солідарності з нашими європейськими партнерами, адже це грає на користь РФ.
Щодо продовження дії морського зернового коридору, то на місце виїжджав віцепрем’єр-міністр Кубраков. Росія буде використовувати будь-яке непорозуміння між нами і партнерами. Тому нам не можна допускати виникнення подібних історій з іншими країнами.
Проблеми від блокування агропродукції уже є
– Сусідні Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія або уже ввели, або планують односторонню заборону на імпорт українського продовольства. Які це несе збитки Україні?
– Проблеми вже є. Фактично, пропускні пункти на митницях з України до Польщі були заблоковані, наші сусіди призупинили не лише імпорт, але й транзит сільгосппродукції. І лише з четверга, 20 квітня, транзит вдалося розблокувати. Це правильні рішення, інше питання, що у саму Польщу імпорт заходити не буде. Так само він не зайде в Угорщину та Словаччину. Теж маємо попередні заяви Румунії і Болгарії, але вони наразі утримуються від радикальних дій. Сподіваємося, що так і буде, бо маємо висновок Європейської комісії, яка визнає такі дії санкційними, тобто вони порушують сам принцип торгівлі, закладений у ЄС.
Звичайно, що це призведе до певних економічних ударів в Україні. Особливо це буде відчутним для Західних регіонів України – постраждають товаровиробники з Львівської, Волинської, Рівненської, Івано-Франківської та Хмельницької областей, які мали тривалі контакти з компаніями з Польщі та Угорщини. Тепер вони не зможуть працювати з ними напряму. Це однозначно вдарить по бюджеті цих підприємств і не дасть можливості залучати кошти у їх розвиток. Передусім – у посівну кампанію, яка вже розпочалася в Україні.
Оскільки на їх складах залишається ще до 30% запланованого до реалізації, виникне проблема – де взяти кошти, які мали б піти на придбання добрив, насіння, паливно-мастильних матеріалів.
«Хтось дуже гарно підігрів ситуацію, щоб крайньою виглядала Україна»
– Чому усі не почали домовлятися і діяти раніше? У чому причина виникнення цієї історії з сусідніми країнами? Вони апелюють до ніби демпінг українських виробників та до того, що ми почали займати ті ринки, на яких наче б то нас не було. Що стоїть біля витоків цієї проблеми?
– Я би виділив два ключові питання, які, власне, піднімають фермери цих регіонів. І перше – політичне. Як би не звучали звинувачення, що Україна заполонила своїм продовольством Польщу чи Угорщину, по факту бачимо, що використовується політична риторика. Для прикладу, багато хто налаштований на парламентські вибори до сейму Польщі на жовтень.
Відповідно, коли починаємо говорити конкретніше – покажіть, де ці переповнені склади; продемонструйте реальні збитки сектору – маємо спалах емоцій. Хоча, по факту, Україна не має жодного стосунку до того, що у світі просто знизилися ціни і аграрії в цих країнах недоотримали кошти за продаж своєї продукції.
Хтось дуже гарно підігрів ситуацію, аби крайньою була Україна. Цей демарш вони використали, щоб добитися збільшення дотацій для своїх аграріїв. Спочатку, у березні, була визначена сума 56 млн євро, а зараз додатково виділять ще 100 млн євро. Натомість Україна зараз немає можливості піти на певну конфронтацію, адже потребує допомоги, щоб дати відсіч ворогові.
Тож маємо зробити з цього висновок і розуміти, що питання економіки доведеться закривати виключно своїми силами і боротися за преференції та можливості як для своїх аграріїв, так і економіки в цілому.
Слід розробити дорожню карту, яка б враховувала усі інтереси
– Ви правильно сказали про реакцію Єврокомісії. Спочатку це була критика про те, що такі рішення держави приймати не можуть, а потім – рішення про збільшення дотацій. Однак досі діюча Угода про зону вільної торгівлі між ЄС і Україною. Як тоді пояснити блокування українського імпорту? Йдеться не лише про зерно – у списку ще й інші продовольчі товари?
– Я би не брав за основу Зону вільної торгівлі, оскільки у нас діє програма торгівлі без мит і квот. Тому і є заява Європейської комісії, що такі питання мають вирішуватися лише ними. Тож на такі дії, сподіваємось, буде відповідна оцінка ЄК, яка унеможливить у майбутньому подібні рішення.
Маємо розуміти, що це короткострокове перемир’я, а через два місяці піде новий врожай і це питання може загостритися ще з більшою силою. Тому потрібно терміново розробити дорожню карту, яка б враховувала усі інтереси, щоб не робити картинку для РФ, яка цим скористається.
РФ вибиває Україну з конкурентних ринків
– І не лише картинку. Те, що вони роблять на морі, синхронізовано з тим, що відбувається на суходолі. Тим більше, що росіяни намагаються ще й конкурувати з нами на ринку зерна, хоча воно у них під санкціями. Та, незважаючи на це, вони намагаються його таки пропихати…
– І їм це вдається – вони щомісяця експортують щонайменше по 3,5-4 млн тон своїх зернових. У РФ один з найкращих показник з урожайності цього сезону (йдеться про літо 2022). Звичайно, вони на цьому заробляють і вибивають Україну з конкурентних ринків. Ми багато років почували себе спокійно, а тепер, через неможливість виконувати зобов’язання, бо ворог гальмує перевірки на морі, та через те, що у нас зменшується врожайність, можемо втратити наші традиційні ринки. Яскравий свідченням є показник у олійно-жировій галузі, в якій Україна до війни на 50% закривала світові потреби. А зараз це показник знизився до 35%, а на ці ринки, активно заходить РФ.
– Втрачати ринки, а потім відвойовувати свої позиції завжди складно. Цього року Україна зіткнулася з низкою проблем у ході посівної – це і міни на звільнених територіях і паводок. Якою є зараз ситуація?
– Опади внесли свої корективи. За можливості, де не так сильно лило аграрії вийшли в поля. Та погода все ж призведе до відтермінування дат посіву. Якщо раніше до середини травня ми закінчували посівну, то цього року вона продовжиться до кінця місяця.Окрім того, фінансових ресурсів товаровиробників недостатньо, щоб повною мірою закупити усе необхідне, що теж відіб’ється на показниках врожайності з гектара.
В цілому, це не загрожує продовольчій безпеці України, бо ми виростимо в 2-2,5 разів більше від того, що споживаємо. Але це відіб’ється на експорті і на наших можливостях отримувати достатньо валютної виручки, щоб підтримувати економіку, зокрема і на рівні регіонів: сплачувати податки, заробітні платні. Ці наслідки, які будуть для нас важкими.
– Скільки через війну сільське господарство вже втратило і що важливо – до чого аграріям готуватися?
– Зараз наших прямих і не прямих збитків понад 40 млрд доларів.
А готуватися нам усім потрібно до перемоги: сіяти, вирощувати та збирати врожай, ростити дітей, повертатися з-за кордону, підтримувати економіку – бо нам тут жити і будувати свою Україну.
Записала Наталя Сохан
