Латвійська розвідка: режим Путіна стабільний, протести малоймовірні
- П'ятниця, 18 серпня 2023
Російське суспільство мало залучене до конфліктів еліт і воліє займати позицію сторонніх спостерігачів, і готові бути лояльними тим угрупованням у владі, які отримають гору.
Своїми оцінками поділилося Бюро із захисту Конституції (SAB), що має функції служби безпеки і здійснює функції розвідки та контррозвідки, пише Delfi.
Як наголошується у звіті SAB, після вторгнення Росії в Україну стабільність та життєздатність режиму президента Володимира Путіна проходить випробування на стабільність та довговічність.
«Військовий заколот голови ПВК «Вагнер» Євгенія Прігожина та перехід бойових дій на територію Росії – лише деякі з недавніх випробувань, з якими доводиться стикатися режиму», – зазначають у бюро.
За оцінкою SAB, путінський режим залишається стабільним, проте динаміка ситуації потребує регулярного спостереження та аналізу.
«Позиція російського суспільства – один із показників, який може вплинути як на курс внутрішньої політики Росії, так і на контекст міжнародних відносин», – йдеться у звіті SAB.
Зазначається, що в Росії помітно все більше тенденцій, які говорять про політичну апатію, що зростає в суспільстві.
«У суспільстві спостерігається зростаюча соціальна апатія та дистанціювання від політичних процесів у країні (деполітизація). Ця тенденція також спостерігається в соціальних опитуваннях, в яких російське суспільство виявляє обережність, – особливо якщо воно не збігається з головною політичною лінією. Абсолютна більшість (75-80%) росіян висловлюють підтримку «спеціальній військовій операції». При цьому не така однозначна картина відзначається в ситуації, коли в питаннях допускається можливість утриматися від відповіді або необхідно дати оцінку бажаному подальшому ходу війни. Тоді відношення до «СВО» більш тонке:
чверть населення (23%) підтримали початкове вторгнення та вважають, що операція має продовжуватися (прихильники);
третина (32%) спочатку були проти вторгнення і вважають за необхідне досягти мирного врегулювання (опоненти);
більшість опитаних, близько двох п’ятих (41%) підтримали початкове вторгнення, проте вважають за необхідне дійти мирної угоди.
У звіті бюро також йдеться про те, що військовий заколот Прігожина не вплинув на громадську оцінку режиму Путіна.
Швидше навпаки – після військового повстання громадська підтримка позиції Пригожина значно впала. Тим часом підтримка позиції Міноборони Росії зросла в кілька разів.
У бюро додали, що «хвиля протестів у РФ малоймовірна, але не може бути повністю виключена».
«Хоча ставлення російської громадськості до війни в Україні складне і змінюється, наразі вона не подає сигналів про суттєву загрозу політичній стабільності путінського режиму в Росії», – наголошується у звіті SAB.
